"Наші солдати несуть службу на сході в нелюдських умовах", - Золотоніські активісти про благодійні відвідини військових частин

1

Категорія: 

Коли повістку до військкомату отримав 37-річний житель Золотоноші Микола Товстоп'ят, він жодної секунди не сумнівався, йти чи ні. Сумка з речами була зібрана заздалегідь, залишалося покласти в неї сухий пайок і відправлятися в дорогу. Чоловіка не зупинили навіть сльози дружини, на руках у якої, крім трьох дітей, тепер ще й хвора свекруха і паралізований батько.

- Я хоч і плакала, але залишитися чоловіка не просила, бо знаю, що це марно, - зітхає у інтерв'ю

газеті Факти Наталя Товстоп'ят. - Я ж теж патріотка. Розумію : якщо наші чоловіки не підуть захищати батьківщину, країна загине. Загалом, взяла себе в руки, насмажила чоловікові котлет, обняла коханого і сказала, що буду чекати його з війни так само сильно, як чекала нареченою з армії. Колю відправили в Білу Церкву, призначили заступником командира хімвзводу. Які ж там страшні умови! Ні розеток, ні вимикачів... А спати військовослужбовцям довелося на старих голих ліжках, на які вони постелили свої бушлати. Я відразу хотіла поїхати слідом і привезти Колі матрац, але потім подумала : якими очима на мене подивляться інші хлопці? Треба допомогти і їм!

Наталя кинула клич і в лічені дні місцеві жителі зібрали три «Газелі» тушонки, матраців, ковдр, сигарет, сала, картоплі. Приватні підприємці та «Міськводоканал» виділили транспорт і Наталія Товстоп'ят повезла значну передачу в Білу Церкву. Через три дні після першої поїздки люди організували другу - на цей раз до військової частини відправився цілий КамАЗ.

- Хлопці були неймевірно раді посилкам, - крізь сльози усміхається Наталя. - Нарешті у них з'явилася можливість нормально поспати і поїсти. Мій Коля каже, що їх годували однією пшеничною кашею, і у багатьох вона вже викликала відразу. Завдяки участі мешканців Золотоноші, в раціоні наших військових тепер і консерви, і картопля, і макарони, і гречка.

- Ми навіть не очікували, що стільки людей захочуть допомогти військовослужбовцям, - говорить депутат Золотоніського міськради Лідія Дзюбан, яка організувала на прохання Наталії Товстоп'ят збір речей та грошових коштів. - Адже допомагали не тільки Білій Церкві, а й нашим землякам, які поїхали служити на кордон з Росією. Ніколи не забуду, як бабусі-пенсіонерки передавали в Слов'янськ для військовослужбовців шкарпетки і в кожну пару клали по десять гривень - все, що вони змогли виділити зі своєї жебрацької пенсії. Я дивилася на це і плакала... Батьки і жінки, котрі відвозили передачу в Слов'янськ, повернулися в стані шоку. Розповіли, що солдати несуть службу на сході країни просто в нелюдських умовах. Сидять практично без води, по два тижні не можуть помитися або випрати шкарпетки.

- На наших очах сержант роздавав солдатам по парі шкарпеток, - ділиться враженнями від поїздки мати військовослужбовця Євгена. – Яке ж це було для них свято! Які ж вони, бідолахи, худі, обірвані. Мій син - худий, чорний - вийшов зустрічати мене в... маскхалаті : «Мамо, я не хочу, щоб ти бачила те, що мені видали замість форми». При цьому він ні на що не скаржиться - як і інші хлопці, тримається молодцем. Дружині 19 років, він тільки в грудні повернувся з армії і відразу записався добровольцем. Усі тяготи переносить стійко, мені каже стандартну фразу: «Мама, у мене все добре». Але я ж знаю, що у них там не все добре, своїми очима бачила. Ось і допомагаю, як можу. Я дуже вдячна жителям нашого села Гельмязів за те, що зуміли зібрати для хлопців таку гарну передачу. Якщо і інші матері, дружини, односельці будуть так підтримувати своїх солдатів, а держава нарешті видасть їм форму, перемога у війні нам забезпечена.

Приєднуйтесь до нас в Twitter, Facebook, Google+ або через RSS, щоб бути в курсі останніх актуальних новин Золотоноші та району.

Читати далі про: 

Додати новий коментар