У Золотоніському районі відсвяткували зажинки [ФОТО, ВІДЕО]

1

Категорія: 

Зажинки, або ж “свято першого снопа” відбулося на полі Чапаївської сільради Золотоніського району згідно народних традицій: із з піснями, обрядами та примовляннями. Вирушили на поле з піснями, вклонилися землі низенько за те, що вона дала хороший урожай та попросили в Бога благословіння, щоб жнива пройшли добре і весь хліб було зібрано вчасно.

Шанованими гостями на святі стали радник Президента України, народний депутат Микола Томенко, заступник міністра освіти Олексій Дніпров, митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, депутат Черкаської облради Володимир Гресь, повідомляє сайт "Рідна Черкащина"

У своєму вітальному слові Томенко здійснив екскурс у історію хліборобських традицій українців.

“Так історично склалося, що в останні роки і за радянської доби більше святкували обжинки. Насправді, в українській хліборобській традиції значно важливішим був початок жнив. Бо початок жнив визначає, чи добре закінчаться жнива: треба вірити в те, що буде добра погода, треба сподіватися на те, що жниварі попрацюють успішно й швидко, хліб буде забрано. А вже після цього можна було й святкувати іще й обжинки”, – зазначив народний депутат.

Томенко звернув увагу на те, хліб у світогляді українця – це цінність, яку мусимо відроджувати:

“Ми були поодинокою нацією, де ставлення до випічки хліба було інакшим, ніж у інших народів. Довший період в Україні робили хліб тільки спеціально навчені люди, ніяких заводських методів не було. Думаю, що особливо в нашому регіоні, на Черкащині, можна було би повертати цю традицію, щоб люди могли купити й домашній хліб, приготовлений за давніми рецептами у відповідний спосіб”.

Після освячення початку жнив єпископом Черкаським та Чигиринським владикою Іоаном, чоловіки вийшли в поле з косами, а жінки  – з серпами.

“Для того, щоб був хліб на столі, потрібно потрудиться. Коситься важко. Але коли на столі хлібі – значить, буде легше, – сказав після косьби Володимир Гресь. – Хочу, щоб на Черкащині був добрий урожай, а в країні завершилися сумні події на сході. В українців на першому місці завжди була праця й мир. Ми ніколи не воювали і любили трудиться, але будь-якому агресорові здатні дати відпір”.

Перший сніп прикрашали квітами й стрічками, потім ставили в хаті на покуті під образи як оберіг усієї родини та символ її благополуччя. Першого снопа прикрашали обов’язково тільки польовими квітами – ромашками, волошками, маківками, сокирками, які згодом використовували для лікувального чаю. Після завершення жнив сніп ховали у комору, аби на Святвечір уже як дідуха занести у хату.

За словами голови Золотоніської райради Валерія Саранчі, площі посівів ранніх  культур на полях району становлять 13 тис. га. Найбільше з них – озимої пшениці.

“Чекаємо на добрий врожай, кращий, ніж у минулі роки. Але говоритимемо про нього, як хліб уже буде в коморі, – зауважив Саранча. – Та хотілося б, аби наші аграрії, які вклали здоров’я і кошти у цю справу, крім доброго врожаю мали ще й хорошу ціну на зерно в межах 2,5 тис. грн. за тонну”.

Відео - Назарій Вівчарик, сайт "Прочерк"

Приєднуйтесь до нас в Twitter, Facebook, Google+ або через RSS, щоб бути в курсі останніх актуальних новин Золотоноші та району.

Додати новий коментар