"Процес зміни молоді розпочато", - інтерв'ю з організатором "Мегамаршу у вишиванках"

1

Категорія: 

Ця молодь зуміла в певній мірі розірвати шаблони до того тихої та спокійної Золотоноші, де масове скупчення людей вже багато років означає, що або в місті проводиться державне свято, або ж сьогодні просто передсвятковий базарний день.

Вони не були на Майдані (вік не дозволяв, більшість активістів - школярі), але у абсолютно правильному руслі просякнулися його духом; вони не члени будь-яких партій чи громадських організацій, але, здається, в молодіжному середовищі роблять в рази більшу роботу, аніж всім відомі партійні «молодіжки» на папері; вони не мають фінансів для серйозної організації чи самореклами, але своїм духом та енергійністю з кожним разом єднають все більше однолітків нашого міста. З однією з організаторів останніх патріотичних акцій нашого міста («Ланцюг єднання», «Мегамарш у вишиванках»), Яною Романко, сьогодні поспілкуємося на сторінках Золотоноша Online.

- Яно, почнімо з питання, яке, на мою думку, найбільше цікавить читачів, котрі слідкують за молодіжним громадським життям нашого міста – хто ж ви, організатори патріотичних акцій, котрі відбувались останнім часом в Золотоноші?

- Взагалі, авторами ідеї Мегамаршу були Максим Середа та Ірина Скорик, учні СШІТ №2. Я просто допомагала в певних напрямках, наприклад, допомагала збирати подарунки для конкурсу вишиванок.  Навчаюсь у третій школі.

- Звідки взагалі виникла така ідея – відкласти «надважливі» особисті справи, відірватися від традиційних молодіжних забав у вигляді комп’ютера та мережі і вийти на вулицю?

- Чесно кажучи, все виникло спонтанно. Я просто подала ідею на один з міських ресурсів у соцмережі щодо організації традиційного для великих міст нашої країни Ланцюга єднання. Задум підхопили інші читачі і розпочали невелику агітаційну кампанію у Інтернеті. Саме так ми і познайомилися. Проте не слід говорити, що це все сталося випадково. Просто рано чи пізно, ми мали зустрітися: активні люди завжди знаходять одне одного.

- Пошук подарунків – це ініціатива за власний кошт чи хтось допомагав?

- Трохи подарунків виділив магазин «Глобус», суттєва долучилася в організації в цілому Оксана Червякова з Центру соцслужб для молоді. Зокрема, від неї ми отримали багато національної символіки.

- Нещодавно ви розпочали оформлення паркану військової частини на патріотичну тематику. В даному випадку допомога від небайдужих також присутня?

- Так, фарби нам виділив магазин «Версаль». Завдяки знову ж таки Оксані Червяковій, ми відвідали чотири магазини, один з яких і погодився нам допомогти. Таким чином, нам виділили багато синьої та жовтої фарби, трохи менше – білої, червоної та чорної, щіточки, розчинник, тобто все необхідне для початку робіт.

- Міська влада не проти?

- Так, з міською владою це питання, на щастя, повністю узгоджене. Кажу так, бо перед тим самим Мегамаршем отримувала дзвінок «згори», де нарікали на те що, ми нічого не повідомляємо владі, уточнювали наявність серед організаторів певних молодих активістів тощо. Але щодо паркану ні в кого заперечень немає. Навіть, більше скажу, коли це питання піднімалося, то десь у владних кабінетах виникла думка, а чи не варто оновити паркан ЛГЗ біля гімназії?

- Потягнете такий об’єм?

- Творчих робочих рук вистачає. Питання тільки у матеріалах, які ми самотужки, звісно ж, придбати не зможемо.

- Як ставляться однолітки до твоїх ініціатив?

- В цілому, з апатією. Лише один однокласник намагається долучатись, від інших допомоги годі очікувати. Тобто, частина вважає всі наші дії маячнею, частина просто не звертає уваги, мовляв хоче щось робити, то хай собі і робить. Часто викликає подив мій зовнішній вигляд, вбрання тощо. Наприклад, виникають такі питання, як «А чому ти у вінку?». Ну хочу я бути у вінку, гарний національний одяг. Що в цьому поганого? Хочу я одягати вишиванку, хочу мати якусь національну символіку – то це мої особисті справи.

- Яка реакція вчителів на твою активну громадську діяльність?

- Директор моєї школи та вчителі досить позитивно ставляться до наших ініціатив та поглядів. Тобто, жодного цькування, як ми бачимо іноді в новинах з інших регіонів, немає. Навпаки – в певних питаннях намагаються якнайбільше допомогти.

- Ваші плани на літо? Варто очікувати якихось нових патріотичних акцій?

- 7 червня маємо намір організувати «Козацькі забави». Справжній, автентичний захід, із залученням місцевого козацтва. Навіть, коні будуть! Також маємо бажання щосуботи просто збиратися співати різноманітні народні та сучасні, революційні пісні, а раз на місяць робити це більш масштабніше, організовуючи молодіжні вечорниці. Такий собі культурний відпочинок. Максим розробив пісенник, поширюємо, вивчаємо. Крім того, ці заходи будемо робити благодійними. Без фіксованої плати, але якісь добровільні внески мають бути. Для допомоги тим, хто її справді нині потребує. Наприклад, на дитячі операції.

- Чи можеш ти сформулювати загальну мету вашої діяльності? Який результат ти хочеш побачити на виході?

- По-перше, я хочу бачити єдину країну. Щоб не було жодних донецьких, луганських чи інших республік. Україна – вона єдина, вона – нерозлучна. А якщо так ділити, то давайте зробимо Золотоніську народну республіку і приєднаємося до Китаю? Абсурд, правда? Аналогічний абсурд бачимо і сьогодні у східному регіоні. Від нашої ж, міської молоді, я очікую більше патріотизму. І цей процес розпочато: люди стають більш активними та небайдужими до суспільних проблем. Зі мною постійно виходять на зв’язок зовсім не знайомі однолітки і конкретно питають, чим вони можуть допомогти. На останньому ж Мегамарші підходили люди старшого віку, лишали свої контакти, просили не соромитись і в разі потреби повідомляти, що нам потрібно для комфортної діяльності.

- Особисті плани? Вже визначилась з професією?

- Восени стану студенткою нашої бурси. Напрямок – бухгалтерія. Думаю, там підтримки матиму ще більше. Дуже добре пам’ятаю, як на першу золотоніську молодіжну акцію, під час Майдану, якщо не помиляюсь, тамтешніх студентів навіть відпустило керівництво.

- Наостанок хотілось би почути від тебе якесь звернення, або ж заклик до жителів нашого міста, до молоді, зважаючи на напрямок твого громадського активізму.

- Навіть звернусь не до молоді, а до людей всіх поколінь. Як я вже говорила, більше патріотизму, менше продажності. Мені приміром, було дуже соромно за місто під час перегляду телесюжету про купити голоси золотонісців за екс-кандидата Царьова. Всі ми маємо триматися разом, в одній єдиній оновленій країні.

Спілкувався Сергій Марченко

Приєднуйтесь до нас в Twitter, Facebook, Google+ або через RSS, щоб бути в курсі останніх актуальних новин Золотоноші та району.

Коментарі

А хіба не Середа Максим і Ірина Скорик організатори і ініціатори цих ідей? Мені здається інтервю не втієї людини взяли!!!!
Зображення користувача admin.

організаторів кілька чоловік.

Додати новий коментар