"Категорично раджу займатись спортом", - інтерв'ю з капітаном баскетбольної команди гімназії Владом Тараненком

1

Категорія: 

Декілька днів тому Золотоноша Online повідомляв про успіх баскетбольної команди гімназії на обласних змаганнях, де хлопці посіли третє місце серед 26 учасників. Про перебіг турніру, взаємовідносини в команді та спорт в цілому читайте в інтерв’ю з капітаном цієї команди, гімназистом Владом Тараненком

ДОСЬЄ

Владислав Тараненко

Рік народження: 1998
Місце навчання: Золотоніська гімназія
Команди, за які виступав: Збірна гімназії, «Форсаж», «Легіон»
Титули та перемоги: Чемпіон Золотоноші – 2013 («Форсаж»), Переможець відкритого чемпіонату Драбова - 2013 («Легіон»), Чемпіон Золотоноші серед шкіл міста – 2012, 2013, 2014 (Гімназія), Кращий гравець турніру серед шкіл міста – 2014, переможець другого етапу чемпіонату України з баскетболу 3х3 серед загальноосвітніх навчальних закладів (2014), переможець відкритого турніру зі стріт-болу у Смілі – 2013

- Владе, перше питання видасться банальним, але не можу не поставити - які, власне, враження від фінального турніру в цілому і від вашого успіху зокрема?

- Турнір видався надзвичайно складним, адже довелось грати 3 гри в один день. Проте не зважаючи на цей факт, враження залишились тільки хороші. Ми довго і напружено готувалися до змагань, на нашому шляху було не мало перепон - травми, хвороби тощо. Але ми це все пережили і гідно виступили. Два роки поспіль ми не могли здобути медалей, і ось – результат. Це були незабутні відчуття.

- Пересічному читачеві, нажаль, небагато зрозуміло з завуальованої фрази "фінальні обласні змагання". Яка структура змагань? Міські, де ви стали переможцями ще взимку, потім...?

- Після міських змагань відбулись зональні. Це - так званий відбірковий тур для Лівобережжя, де виступало 4 команди – із Золотоноші, Золотоніського, Чорнобаївського та Драбівського районів

- ...які проводились нещодавно у Золотоноші. Ну і вирішальний акорд - Черкаси. Де відбулась фінальна "пулька". З якими командами вам довелось зустрітися?

- Фінальні змагання відбувалися в Черкаському ліцеї спортивного профілю. Всі команди методом жеребкування були поділені на дві групи, де матчі проводились коловою системою. Згодом колективи, які посіли перші місця в групах змагалися за чемпіонство, команди з других місць –  за бронзу.

На жаль, з жеребкуванням нам не пощастило і ми потрапили до групи з командою Черкас, фаворитом цих змагань, та командою Кам'янки. Перша гра, з Кам'янкою, від самого початку була напруженою, але завдяки злагодженим діям в захисті ми змогли відірватися і в підсумку виграли цей матч з рахунком 46:23.

Наступна гра – проти черкащан, де ми зазнали нищівної поразки 100:20.

В підсумку ми опинились на 2 місці, а суперником у боротьбі за бронзові медалі виявилася команда із Сміли. На цю гру ми вийшли із неабиякою мотивацією, позаяк минулого року нам не вдалося обіграти цю команду, тому бажання реваншу було величезним. Матч видався надзвичайно складним, але завдяки командній грі ми все-таки вирвали перемогу із рахунком 43:33

- Ваш тренер, Володимир Єгоров нещодавно (на святкуванні тріумфу команди у міських змаганнях) назвав цей склад збірної гімназії найсильнішим за останні роки. Тепер, зважаючи на успіх, особисто ти згідний зі словами наставника?

- Це мій четвертий рік у команді, тому мені є з чим порівнювати. Можу впевнено сказати, що ця команда – одна із найсильніших. Цього року на міських змаганнях колектив відзначився найрезультативнішою грою за останні роки.

- Якщо вже згадали про тренера, давай спробуємо оцінити роль наставника у вашому становленні? Хто він для команди - вчитель, тренер чи, можливо, щось більше?

- Володимир Борисович – це не просто тренер, це – серце команди. Я не уявляю колектив без нього. Всі наші заслуги здобуті саме завдяки йому!

- Цікаво дізнатись про відносини всередині вашого колективу, адже склад різновіковий. Чи існує у вас таке поширене для спорту поняття як "дідівщина"? В хорошому сенсі, звісно. Які відносини між старожилами та хлопцями, котрі роблять перші кроки у спорті?

- Такого поняття в нашому колективі зовсім не існує. Ми завжди намагаємось підтримувати молодших гравців, заохочувати їх, іноді вказувати на помилки. Ми - наче одна сім'я

- Окрім виступів за шкільну команду твоє прізвище часто лунає на дорослих змаганнях і не лише Золотоноші. Спорт для тебе - це просто хобі, котре переросло у стиль життя чи маєш якісь серйозні наміри? З професією вже визначився?

- Звісно, спорт – це вже не просто хобі, це щось більше. Спорт допомагає мені відволіктися від буденних проблем, навчання. Звісно всі спортсмени бажали б стати професійними, але це лише мрії!

- Поза рамками активного спортивного життя тебе знають, як вельми освічену людину з неабиякими успіхами у навчанні. Ще одне банальне питання, проте його, я впевнений, подумки поставлять при прочитанні багато однолітків та людей старшого віку - як ти все встигаєш?

- В мене дуже щільний графік дня, не завжди є вільний час. Відпочиваю тільки на вихідних.

- Ну і на останок, щоб ти хотів сказати одноліткам, котрі як то кажуть, "йшли займатись спортом, але пройшли повз"?

- Спорт допомагає не лише фізично, а й морально розвиватись. Тому я категорично раджу всім займатися спортом!

Спілкувався Сергій Марченко

 

 

Приєднуйтесь до нас в Twitter, Facebook, Google+ або через RSS, щоб бути в курсі останніх актуальних новин Золотоноші та району.

Додати новий коментар