Нашому земляку, відомому актору, Михайлу Голубовичу - 70!

1

Категорія: 

День за днем, рік за роком, за постійними турботами на знімальних майданчиках, у театрі, на гастролях біжить час. І ось уже  - 70…  У ці дні наш славний земляк, народний артист України, а ще випускник Золотоніської ЗОШ № 3  Михайло Васильович Голубович святкує свій ювілей. 

Михайло Васильович Голубович - член Спілки театральних діячів і Спілки кінематографістів України, заслужений артист України, художній керівник Луганського академічного українського музично-драматичного театру, професор Луганського інституту культури і мистецтв, громадський діяч, генерал-полковник Запорозького козацького війська. Нагороджений орденами « За заслуги» І, ІІ і ІІІ ступеня, орденом  князя Ярослава Мудрого і преподобного Нестора Літописця, медаллю «20 років незалежності України», чисельними преміями та грамотами. Зіграв більше 50-ти ролей у театрі і знявся майже в 90-та кінофільмах, найвідоміші з яких «Дума про Ковпака», «Дорога На Січ», «Кортик», «Як гартувалася сталь», «Тихий Дон», «Пропала грамота», «Тарас Бульба», «Роксолана».

Сьогодні його ім’я знають далеко за межами України. Та починалося все з рідної Золотоноші, із такої знайомої вулиці Струнківської, старожили якої Романенки, Наказні, Александрови, Костюки, Соколові, Цапенки, Кареліни, Лазоренки охоче розкажуть про свого бувшого сусіда та його дружну родину. 
Друзі ж дитинства Тітаренко Микола Іванович та Чуприна Петро Якович і сьогодні в курсі всіх справ Михайла Васильовича.          

А ще була школа, рідна третя школа, заняття в якій проходили в той час у шести приміщеннях, які треба було обігріти торфом чи брикетом, де після уроків і на перервах грали в футбол та волейбол, баскетбол і шахи, взимку спускалися з шкільної гори та рахували кола по прокладеній на болоті лижні. А скільки радості глядачам приносили виступи учасників шкільної художньої самодіяльності, де Михайло Голубович був одним із найактивніших. Цей творчий колектив знали тоді не тільки в школі, а й у клубах Струнківки та Згарів, і навіть у селах району.        

Школою акторської майстерності став для Михайла Голубовича Золотоніський аматорський театр, де починала колись свій шлях народна артистка СРСР Наталія Ужвій.        

А дорога у великий світ почалася з Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпена-Карого, після закінчення якого Михайло Голубович став актором Луганського музично-драматичного театру. Якраз тут випало зіграти багато неповторних різнопланових ролей, а ще знятися в українських, російських, болгарських режисерів.

Глядачі, мабуть, найбільше пам’ятають козацький дух нашого земляка. Колоритні постаті часів Запорозької Січі завжди вдавалися Михайлу Васильовичу. Йому так личить і український одяг, і козацький «оселедець», а в майстерності їздити верхи та орудувати шаблею  взагалі, здається, немає рівних.

А ще Михайло Голубович не просто чудовий актор, але й прекрасна людина з відкритим серцем, щирою душею, котрий завжди залишається вірним собі. І де б не з’являвся актор, люди закохуються в його доброту, людяність, щирість, порядність. А хто був на зустрічі з ним кілька років тому, неодмінно підтвердить ці слова.          

У третій школі знають про свого талановитого випускника. «Гордість школи» - так називається стенд, що розповідає про Михайла Васильовича. А ще тут зібрано матеріали про життя і творчість актора, за що ми вдячні родичам, зокрема Віктору Наденку, а також Валерію Клименку.

І, мабуть, кожен житель нашого маленького міста може сьогодні гордитися своїм земляком, бажати йому міцного здоров’я, творчого неспокою і козацького духу, а ще чекати на зустріч  і не тільки на телевізійних екранах.

 

Автор статті - Алла Павленко,

заступник директора з навчально-виховної роботи 

zosh-nomer3.com

Приєднуйтесь до нас в Twitter, Facebook, Google+ або через RSS, щоб бути в курсі останніх актуальних новин Золотоноші та району.

Читати далі про: 

Додати новий коментар