Золотоноша відмовилась від пам'ятника Чорним Запорожцям

1

Категорія: 

На Черкащині знову відмовились від спорудження пам’ятника воїнам Армії УНР. Цього разу пропозиція «Героїки» не знайшла підтримки серед депутатів Золотоніської міської ради.

 

15 лютого 1920 року кінний полк Чорних Запорожців та кінні сотні ім.Петра Сагайдачного та Костя Гордієнка атакували два відділи ЧОН (рос.: «Части особого назначения», - частини, які займалися ліквідацією антибільшовицьких виступів цивільного населення), що дислокувалися у місті Золотоноша. Найзапекліші бої розгорнулися на берегах річки Золотоношка та під мурами Свято-Успенського собору. За результатами бою українці мали втрати: чотирьох козаків убитими, трьох поранених та 9 поранених коней. Ворог зазнав до 100 чоловік втрат. Бій за місто Золотоношу став однією з найуспішніших наступальних операцій Армії УНР у Першому Зимовому поході (06.12.1919-06.05.1920).

На згадку про українську перемогу благодійна ініціатива «Героїка» вирішила побудувати пам’ятник. Всі витрати взяли на себе жертводавці. Депутатів міської ради просили лише про формальний дозвіл. Однак пропозиція була відхилена ще на етапі розгляду постійними депутатськими комісіями, про що повідомив секретар Золотоніської міської ради пан Андрій Заєць. Представників «Героїки» навіть не запросили бути присутніми під час розгляду внесеного ними ж звернення.

 

Після одержання офіційної відмови активісти звернулись до настоятеля Свято-Успенського собору Української Православної Церкви Московського Патріархату м.Золотоноша отця Ярослава. Священика просили про дозвіл встановити пам’ятний знак на території релігійної громади, обґрунтовуючи таке клопотання тим, що біля храму загинуло четверо воїнів Армії УНР. На ім’я митрополита Черкаського та Канівського Софронія (Дмитрука) було скеровано лист-прохання, у якому містився ескіз пам’ятника та детальне історичне обґрунтування. Однак відповідь Черкаської єпархії УПЦ МП поставила жирну крапку у справі вшанування полеглих українців у Золотоноші. Активістам повідомили, що територія релігійної громади надто маленька для спорудження пам’ятника.

Варто зазначити, що вже в роки незалежної України у Золотоноші відкрили пам’ятник генерал-лейтенанту Російської імператорської армії Д.Неверовському. Для бронзового погруддя та гранітного постаменту знайшлося і місце біля Свято-Успенського собору, і гроші в міському бюджеті.

 

У грудні 2012 року Сухинська сільська рада Корсунь-Шевченківського району Черкаської області відмовила у наданні дозволу на спорудження пам’ятника воїнам 4-ї Київської дивізії Армії УНР на площі перед сільською радою. Як і у випадку із Золотоношею всі витрати, пов’язані з встановленням пам’ятнику, брали на себе жертводавці.

Довідка
Золотоніська міська рада VI скликання нараховує 36 депутатів, з яких: позапартійних – 9; «Батьківщина» – 8; Партія регіонів – 7; «Фронт змін» – 6; «Сильна Україна» – 2; Союз «Чорнобиль-Україна» - 1; ПППУ – 1; КПУ -1; Народна Партія -1.

 

Митрополит Черкаський і Канівський УПЦ МП Софроній (Дмитрук) – уродженець с.Мнишин Гощанського району Рівненської області. У світських ЗМІ здобув собі репутацію одного з основних прибічників автокефалії Української Православної Церкви Московського Патріархату, вважається лідером «проукраїнського крила» в даній церкві.

Джерело http://www.remarka.net.ua

Приєднуйтесь до нас в Twitter, Facebook, Google+ або через RSS, щоб бути в курсі останніх актуальних новин Золотоноші та району.

Додати новий коментар